Координати: 54°21′07″ пн. ш. 18°38′48″ сх. д. / 54.352025° пн. ш. 18.646638° сх. д. / 54.352025; 18.646638
Очікує на перевірку

Битва під Оливою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Оливою
54°21′07″ пн. ш. 18°38′48″ сх. д. / 54.352025° пн. ш. 18.646638° сх. д. / 54.352025; 18.646638
Дата: 28 листопада 1628
Місце: Гданська затока
Результат: Перемога флоту Речі Посполитої
Сторони
Шведський флот Річ Посполита
Командувачі
Нільс Гьорансон Штірнскьолд 
Аренд Дікман 
Йоган Шторх
Герман Вітте
Військові сили
5 галеонів
1 пінас
140 гармат
700 моряків і солдат
4 галеони
3 флейти
3 пінаси
179 гармат
1160 моряків, солдат
Втрати
1 галеон затоплено
1 галеон захоплено
304 вбито
47 захоплено
47 вбитих

Битва під Оливою відбулась 28 листопада 1627 на рейді Гданська поміж флотами Швеції і Речі Посполитої (Олива дільниця сучасного Гданська). Це була перша і найбільша битва флоту Речі Посполитої.

Історія

[ред. | ред. код]

Через хворобу адмірала Вільгельма Аппельмана королівські комісари передали командування флотом: командування кораблями Аренду Дікману, командування морською піхотою Йогану Шторху, корабельною артилерією Герману Вітте. Флагманом призначили галеон «Ritter Sankt Georg».

Від Гелю в напрямку Редлово пропливала для блокади Гданської затоки шведська ескадра (6 кораблів, 140 гармат, 700 моряків і солдат) і побачила на рейді польські кораблі (10 кораблів, 179 гармат, 1160 моряків і солдат). Вони вирішили атакувати двома групами:

  • флагман 22-гарматний галеон «Tigern»
  • 20-гарматний галеон віцеадмірала Фрітца «Pelikanen»

та

  • 38-гарматний галеон «Solen»
  • 26 гарматний галеон «Manem»,
  • 18-гарматний галеон «Enhörningen»,
  • 16-гарматний пінас «Papegojan».

Флот Речі Посполитої складався з двох ескадр:

Перша:

Друга:

Битва під оливою. Схема

Битва перетворилась на два протиборства, де зійшлись флагмани «Tigern» і «Ritter Sankt Georg» з «Meerweib» та «Solen» з «Meerman», «Weisse Löwe». Після першого залпу дійшло до абордажу. «Meerweib» обстрілювала корму «Tigern», який захопили моряки і піхота з «Ritter Sankt Georg». Після захоплення палуби «Solen» його шкіпер побіг до порохової камери. Частині моряків поляків і шведів вдалось вистрибнути на два кораблі нападників до вибуху.

Решта шведського флоту відступила і в цей час від залпу з «Pelikanen» загинув адмірал Дікман. Переслідування відступаючих не вдалося, а захоплений «Tigern» відвели до Віслоустя.

Підсумки бою

[ред. | ред. код]

Це була перша та єдина гучна морська перемога флоту Речі Посполитої. Шведи втратили у ньому 2 кораблі та залишили акваторію; з боку Речі Посполитої було пошкоджено 3 кораблі — «Рицеж Свенти Єжи», «Круль Давид» та «Водник».

Перемога флоту Речі Посполитої дозволила зняти блокаду Данцига, але не мала істотного впливу на хід війни, маючи більше пропагандистське значення.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Leszek Podhorodecki, Rapier i koncerz, Warszawa 1985, ISBN 83-05-11452-X, str. 186—187.
  • Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I.
  • Eugeniusz Koczorowski, Bitwa pod Oliwą, Wydawnictwo Morskie Gdańsk 1976, wydanie II.

Посилання

[ред. | ред. код]